CLOSE
At a glance
Investors
Mission & values
Press & Media
Business model
Careers
Ukrsotsbank Worldwide
Ukrsotsbank Factsheet
Підтримка Друкувати Додати до улюбленного

Український банківський сектор на шляху до поновлення росту

06.03.2017

У банківському секторі України відбуваються величезні зміни. Дії Національного банку в рамках очищення ринку, нещодавня націоналізація ПриватБанку, об’єднання Укрсоцбанку та Альфа-Банку – ось тільки декілька прикладів.

Кореспондент «Еmerging Еurope» Ендрю Вробель в ексклюзивному інтерв’ю з Тамарою Савощенко, головою правління Укрсоцбанку, та Романом Шпеком, радником президента Альфа-Банку Україна та головою ради Незалежної асоціації банків України, дізнався більше щодо об’єднання двох банків, його впливу на банківський ринок України та перспектив для сектора, які ця угода відкриває.

Укрсоцбанк працює на ринку України з 1990 року, але його історія дуже тісно пов’язана з Pekao та UniCredit, тобто банк має достатньо серйозний міжнародний досвід. Як це допомагає у роботі на локальному українському ринку?

Тамара Савощенко: Це дійсно так. Фактично, історія Укрсоцбанку веде свій початок ще з СРСР – ми один із найстаріший банків України. У 2017 році ми святкуватимемо 27-му річницю. Таким довголіттям можуть похвалитися всього декілька банків на локальному ринку. 

Звісно ж, десять років роботи у складі однієї з найбільших європейських банківських груп не пройшли для банку безслідно – ми отримали безцінний досвід, багату корпоративну культуру та репутацію справжнього міжнародного бренду. Дуже добре, що тепер, по закриттю угоди з Альфа-Груп, у нас з’явилася нагода поєднати глобальний досвід уже двох великих груп. І зараз перед нами стоїть надзвичайно відповідальне завдання – взяти найкращі напрацювання та практики UniCredit та Альфи і знайти найбільш вдале їх поєднання, яке й стане наріжним каменем у побудові лідера ринку за розміром, технологічністю та якістю сервісу. 

До речі про UniCredit. Наприкінці жовтня 2016 року банк було продано холдингові ABH Holdings. Якими будуть наслідки цієї угоди?

Роман Шпек: Ця угода стала поворотною для фінансового ринку України та отримала нагороду у номінації «Угода року». Як вам відомо, в рамках угоди UniCredit Group передала 99,9% акцій Укрсоцбанку у підпорядкування ABH Holdings S.A. (ABHH) в обмін на міноритарну долю в ABHH у розмірі 9,9%. Після закриття угоди у жовтні 2016-го Укрсоцбанк оголосив про повернення до свого історичного бренду.

Взагалі кажучи, угода матиме позитивний вплив на фінансовий ринок та на економіку країни в цілому, про що неодноразово згадував і Національний банк, і Антимонопольний комітет України. Я також додам, що ця угода була дуже потрібна як позитивний сигнал для міжнародних інвесторів, адже вона продемонструвала, що тут є перспективи для роботи, а також підсилила бажання інвесторів розвивати свій бізнес в Україні.

Які позиції банк має на ринку зараз та яким ви бачите його розвиток у перспективі наступного року?

Тамара Савощенко: Я б уже робила фокус на об’єднаних позиціях Укрсоцбанку та Альфа-Банку, тому що саме відштовхуючись від цих показників, ми будуємо зараз свою роботу. Сьогодні ми займаємо 7% ринку за активами, а також 17,5% за капіталом; у розрізі кредитів для фізосіб наша доля на ринку складає 17,5%,  а для юридичних осіб – 6,6%. На ринку депозитів наші долі 7% та 5,7% для фізосіб та юросіб відповідно.

Ми також оперуємо 4,3% на ринку POS-терміналів, випустивши 5,1% усіх платіжних карток у країні. Це надзвичайно конкурентні позиції на ринку, і ми розраховуємо на їх подальше посилення за рахунок того, що зараз клієнти все частіше переходять на обслуговування до надійних міжнародних банків, які користуються підтримкою акціонерів та не мають політичних ризиків.  

Давайте поговоримо загалом про банківський сектор України. Нещодавно у ньому відбулися величезні зміни, зокрема у грудні минулого року, коли було націоналізовано ПриватБанк, один із найбільших банків системи. Як ви оцінюєте ці зміни з точки зору свого банку?

Тамара Савощенко: Банківський сектор досі далекий від того стану, який можна охрестити «знову здоровим та зростаючим». Однак 2016-й рік став переломною точкою для сектора. Найбільші банки провели реструктуризацію своїх кредитів та докапіталізацію, а багато з них нарешті показали позитивний результат після від’ємних показників минулих років.

Роман Шпек: Питання ПриватБанку було тривожною точкою на радарі протягом усього року, і рішення уряду щодо цієї проблеми у грудні минулого року мало, я б сказав, доволі контрольовані наслідки. Воно знизило ризики для усієї фінансової системи.

Загальний стан ринку також покращився, макроекономічну фінансову стабільність було відновлено, а економіка знову почала рости. У 2016-му економіка зросла на близько 2% ВВП. Це все ще доволі скромний, проте нарешті позитивний результат після кількох років рецесії. Незважаючи на те, що ще не всі проблеми вирішено, ми вже бачимо позитивний тренд – депозити повертаються у банківський сектор. У 2016-му депозитний портфель банків збільшився на 5% у реальному вираженні після 30% відтоку у 2014-2015. 

Коли я говорив з Дмитром Сологубом, він згадував про «безлад» у банківському секторі, який Національний банк зараз виправляє. Яка ваша оцінка сектора?

Тамара Савощенко: Сьогодні ми бачимо, що більшість банків пройшли стрес-тести та продовжують працювати на ринку. Ті ж банки, чиї акціонери не могли або не хотіли покрити збитки, були виведені з ринку. Центральний банк провів величезну роботу, долаючи не тільки останню кризу, а й усі проблеми, які накопичилися в секторі за останнє десятиліття.

Після націоналізації ПриватБанку та виведення з ринку декількох менших проблемних банків (Фідобанку, банку Михайлівський та Platinum Bank), поточний процес по очищенню ринку у 2017 році вийшов на фінішну пряму. Зараз залишилось перевірити маленькі банки, чия сукупна доля на ринку складає близько 3%. Проте як би ситуація з ними не розвивалася, це вже не матиме суттєвого впливу на ринок в цілому.

Роман Шпек: Очищення ринку, через яке ми пройшли, було необхідним для оздоровлення всієї системи. Неплатоспроможні банки розповсюджували токсичні хвилі на увесь ринок, наповнюючи ЗМІ історіями про заморожені депозити, що, звісно ж, тільки посилювало небажання акціонерів інших банків вливати додатковий капітал. Надзвичайно важке рішення, особливо для міжнародних банків.

Тим не менш, попри те, що кількість банків зменшилася майже вдвічі, конкуренція на ринку залишилась доволі жорсткою. Кількість платоспроможних клієнтів в Україні обмежена, а велика кількість корпоративних клієнтів уже зараз достатньо закредитована, що перешкоджає видачі нових займів.

Банківська система України користується зараз довірою серед населення? Як вважаєте?

Тамара Савощенко: Звісно ж, часткова втрата заощаджень у неплатоспроможних банках, а також нещадна девальвація національної валюти зовсім не сприяли підвищенню довіри населення до банківської системи. У той же час, в українців досі є потреба інвестувати свої кошти або хоча б зберегти їх від інфляції. Тому на фоні дуже маленьких, ризикових і нерозвинених фінансових ринків зараз реальної альтернативи банківському сектору немає.

Нещодавня макроекономічна стабілізація допомогла відновити довіру клієнтів. Люди розуміють, що були просто банки, а були надійні банки, для яких важливою є їхня репутація. Для прикладу, у нашій банківській групі Укрсоцбанк і Альфа-Банк Україна повертали кожну копійку заощаджень наших клієнтів, навіть у найважчі періоди кризи у 2008-2009 та 2014-2015 роках.

Як ви розцінюєте перспективи можливих купівель чи об’єднань банків? Можливо, за участю міжнародних гравців?

Роман Шпек: Ми – реальний приклад того, що такі угоди можливі. Стратегічне об’єднання Укрсоцбанку та Альфа-Банку – однозначно одна із найважливіших подій на українському ринку. Не секрет, що деякі гравці досліджують можливості виходу з ринку, тобто їх бізнес можна розглядати як потенційний для купівлі. Якби всі вони вирішили позбутися активів тепер – це означало б приймати великі втрати. Таке рішення є дуже важким. Особливо зважаючи на те, що потенційних покупців на ринку всього декілька.

Подальші зміни у структурі ринку сильно залежать від стратегії уряду щодо його активів. Після націоналізації ПриватБанку уряд контролює більше половини банківського сектора. Влада презентувала стратегію приватизації непрофільних активів, продаж яких якраз і стане наступним прикладом угод M&A. Перспективи для російських державних банків сьогодні також неясні, і це може бути ще одним плацдармом для M&A.

Давайте дещо змінимо предмет розмови. Яким ви бачите розвиток фінансування в Україні, зокрема доступу приватного сектора до кредитів? Наскільки легко отримати фінансування представниками СМБ, які пропозиції їм доступні?

Роман Шпек: Коли розпочалася ця криза, співвідношення корпоративних кредитів до ВВП в Україні було 50%, а домогосподарств – 13%. Просте порівняння зі статистикою в інших країнах показує, що корпоративний сектор дуже закредитований, особливо коли додати ще міжнародні кредити українських компаній. Зараз це співвідношення зменшилося до 35% та 7% ВВП відповідно. В основному через виведення близько 30% активів банківського сектора у зв’язку із банкрутствами багатьох фінансових установ.

Тамара Савощенко: Число платоспроможних клієнтів обмежене через багато різних факторів. Платоспроможними ми вважаємо тільки клієнтів з надійною та прозорою фінансовою звітністю. На жаль, багато компаній в Україні працюють «в тіні», тому не можуть надати прозору консолідовану фінансову звітність, і відповідно, отримати доступ до фінансування. Крім цього, у законодавстві України є недоліки, які підвищують банківські ризики при кредитуванні. Особливо у сегменті великих та середніх корпоративних клієнтів. 

У той же час, сегмент СМБ дуже часто оминався банками. Традиційно фінансові установи фокусувалися на великих клієнтах, адже вони могли одразу суттєво збільшити портфель, а вартість обслуговування на одного клієнта менша. Багато банків почали активно розвивати програми обслуговування для роздрібних клієнтів, адже якраз вони були основним ядром фінансування для більшості фінансових установ. Тому сегмент СМБ дуже часто не брався до уваги: занадто маленькі і складні для корпоративного бізнесу, занадто специфічні для роздрібного.

Наразі ми бачимо великий потенціал у секторі СМБ, але для його реалізації потрібні якісні зміни в інфраструктурі ринку та регуляторних аспектах, кращі кредитні бюро, вдосконалене законодавство, і звісно ж, вдосконалене регуляторне середовище для функціонування самого бізнесу в Україні.

Як вже було сказано, ми продовжуємо розвивати пакетні пропозиції та овердрафтне фінансування для СМБ як один із пріоритетних напрямків нашої роботи. Насправді, тут йдеться про значно більше, ніж просто задоволення звичних бізнес-потреб, адже перспективи економіки України багато в чому залежать від того, як розвиватиметься місцевий бізнес. Роль банків у цьому надзвичайно важлива, тому ми нашу частку відповідальності розуміємо і приймаємо.

Ми часто чуємо про хороший ріст ВВП у 4 кварталі 2016 року. Хоча очевидно, що економіка сильно постраждала. Який вплив це мало на попит серед клієнтів?

Тамара Савощенко: Відновлення економіки у 2016-му торкнулося усіх сфер. Майже кожен ключовий сектор економіки показав ріст минулого року. Деякі сектори, як-то агро чи будівництво, відновлювалися досить стрімко, в той час як розвиток інших був помірнішим. На сьогодні саме сільське господарство стало ключовим драйвером економіки. А ріст доволі важливого як для економіки, так і для банків зокрема, інвестиційного попиту вимірювався двозначною цифрою. Стабілізація курсу та сповільнення інфляції мало позитивний вплив на покращення бізнес-впевненості, що допомогло відновити багато CAPEX-проектів, які до цього були заморожені у 2014-2015 роках.

Навіть попри доволі сильний тиск підвищення тарифів на комунальні послуги, ми також бачимо позитивні зрушення у прибутковості домогосподарств та споживчому попиті. Ми очікуємо, що на тлі подальшого збільшення доходу домогосподарств та помірної інфляції цей позитивний тренд продовжиться і у 2017-му році.

Зараз ми також спостерігаємо девальвацію гривні. Як це впливає на попит?

Тамара Савощенко: Суттєво. У більшості випадків економічні показники в доларовому вираженні знизилися набагато сильніше, ніж у реальному вираженні з поправкою на інфляцію. Але економіка пристосувалася до нових реалій. В той час як валютний ринок проходить через доволі болісний процес пристосування, а локальний попит відновлюється, ми спостерігаємо також поступове відновлення імпорту багатьох продуктів, від сектора FMCG до товарів тривалого користування та технічного устаткування. 

Наскільки українців можна вважати фінансово обізнаними щодо кредитних карток, споживчого кредитування, іпотеки та віддаленого банкінгу? Чи бачите ви перспективи для розвитку роздрібного банкінгу?

Тамара Савощенко: В Україні обсяг платіжних карток зріс у 13 разів (на 1200%) у 2015 році порівняно з 2010. Тобто ринок показав просто вражаючий результат, незважаючи на кризу 2014-15 років. Поширення гаджетів призвело до відповідного поширення онлайн-банкінгу. Зараз банки конкурують не тільки у площині ставок та офлайн-сервісу, а все частіше у сфері функціоналу онлайн-банкінгу. Тим не менш, кількість карткових продуктів залишається нижчою, ніж у країнах ЦСЄ-регіону. Це означає, що в нас ще достатньо нереалізованого потенціалу у цьому сегменті.

Загальна закредитованість домогосподарств повернулася до рівня 2015 року. Низький рівень покриття кредитами відкриває можливості для розширення роздрібного кредитування. Що ж до іпотеки, розвитку цього сегменту, як і раніше, перешкоджає неврегульованість правових питань. Зокрема, триває мораторій на відчуження іпотечної застави.

Які напрямки є найбільш перспективними для розвитку сектора?

Тамара Савощенко: Ми очікуємо, що банківський сектор продовжить розвивати напрямок безготівкових платежів, а також розширювати спектр онлайн-послуг. Українські банки робитимуть фокус на споживчому кредитуванні та фінансуванні експортно-орієнтованого бізнесу, зокрема, агрокомпаній.

Кризову ситуацію можна сприймати як перешкоду або ж як можливість. Як її сприймаєте ви?

Роман Шпек: Проблеми в економіці – це завжди складно. Українські банки досі відчувають на собі наслідки високого рівня проблемних кредитів (NPLs). Цей величезний тягар поганих боргів не дозволяє українським банкам кредитувати настільки активно, наскільки зростають окремі сектори економіки.

Що є дійсно важливим зараз, так це вдосконалене середовище, що попереджає збільшення долі проблемних кредитів і дозволяє легше вирішувати ситуацію з поточними кейсами. Україні надзвичайно бракує справедливих комерційних судів, нового законодавства про банкрутство, ефективнішого податкового регулювання для списання боргів, а також обмеження можливості недобросовісним позичальникам використовувати прогалини у законодавстві на свою користь і не повертати отримані кредити. Якщо держава надасть такі рішення, банківський сектор відновиться швидше і зможе пришвидшити повільне відновлення економіки, ставши одним із її драйверів. 

Тамара Савощенко: В той же час, економічна криза підштовхує банки ставати більш мобільними як в прямому, так і в переносному сенсі. Наприклад, майже всі найбільші українські банки мають свої мобільні додатки. Українські банки дуже швидко реагують на потреби своїх клієнтів і постійно зменшують витрати на обслуговування. Незважаючи на доволі складне середовище, українські банки багато інвестують в IT-інфраструктуру, що дозволяє надавати клієнтам високоякісний сервіс.

Джерело: http://emerging-europe.com/sectors/financial/ukrainian-banking-sector-looks-set-to-regenerate-new-growth/

Телефон: 0 800 3000 90
Назад





Інтернет-банкінг
Фізичним особам
Юридичним особам
Відділення та банкомати
Контакти
0 800 3000 90 0 800 3000 90
0 800 3000 90 0 800 3000 90
Підтримка

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Номер для дзвінків з мобільного в межах України для абонентів Vodafone, Київстар та lifecell.

Тарифікація згідно з тарифним планом абонента.

Послуга Сallback для дзвінків з мобільного.

Дзвінки по Україні та з-за кордону за стандартними тарифами.

Курси застосовуються на дату фактичного списання коштів з рахунку та є наближеними до курсу банку при блокуванні необхідної суми на момент здійснення операції.
Спочатку вказана валюта карткового рахунку, далі - валюта розрахунку з платіжною системою.
Оцінка якості обслуговування

Зворотній зв'язок

Виникли запитання, пропозиції, зауваження?

Ми цінуємо співпрацю з Вами. Для того щоб поділитись своїми пропозиціями, зауваженнями, поставити запитання, будь ласка, заповніть форму зворотнього зв’язку, подану нижче або зателефонуйте до Контакт-центру АТ "Укрсоцбанк" за номером 0 800 5000 20 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні).









Я хочу отримувати інформацію про нові послуги Банку, акції та розіграші.

Поля є обов'язковими до заповнення