CLOSE
At a glance
Investors
Mission & values
Press & Media
Business model
Careers
Ukrsotsbank Worldwide
Ukrsotsbank Factsheet
Підтримка Друкувати Додати до улюбленного

Списання українського боргу: до 2019 року ми взагалі не будемо виплачувати основну суму займів

01.10.2015

"ФАКТИ" з'ясували, як і на яких умовах наша країна має намір погашати державний борг

Верховна Рада 17-го вересня прийняла Закони, які визначають умови реструктуризації державного боргу України. І хоча народні депутати проголосували за прийняття цих законів конституційною більшістю, деякі парламентарії все ж виступили із заявами про те, що угода з кредиторами, представлена міністром фінансів Наталією Яресько, нібито страшно невигідно Україні. Аргументами і цифрами, як завжди в таких випадках, популісти себе не обтяжували, обмежившись емоціями і звинуваченнями.

У той же час більшість вітчизняних і зарубіжних фінансистів оцінюють угоду України з кредиторами достатньо високо.

Розібратися, хто з них має рацію, для більшості співгромадян, які не мають спеціальної освіти, досить складно. Тому "ФАКТИ" вирішили попросити фахівців дати зрозумілі для простої людини роз'яснення умов договору. Насамперед ми звернулися до Міністерства фінансів. Очевидно, що, досягнувши успіху в складних переговорах з кредиторами, воно як ніхто має бути зацікавленим у популяризації свого успіху. Але, на наш подив, Міністерство фінансів в особі прес-служби відмовилося давати будь-які коментарі на тему реструктуризації.

Щоб прояснити ситуацію щодо того, що відбувається з боргами України і як наша країна має намір їх погашати, "ФАКТИ" звернулися за поясненнями до начальника відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгора Перелигіна.

- Відповідно до нового закону реструктуризується увесь зовнішній борг України?

- Ні. Ті позики, які Україна брала у міжнародних фінансових інститутів (МВФ, Світового банку та інших), а також в урядів інших держав, реструктуризації не підлягають.

Реструктуризуються лише 14 випусків цінних паперів, які український уряд розміщував на міжнародних ринках. Ними володіють приватні кредитори.

З української сторони переговори очолювала міністр фінансів Наталія Яресько, яка прийшла на свою посаду з інвестиційного бізнесу і має значний досвід роботи з цінними паперами.

Також на українській стороні виступала відома у світі консалтингова компанія "Лазард", що має за плечима великий досвід переговорів з реструктуризації боргів (зокрема, вона брала участь у переговорах щодо боргів Греції). При цьому умови співпраці з "Лазард" були такі, що компанія могла розраховувати на винагороду лише у разі успішного завершення переговорів.

З боку кредиторів у переговорах брала участь, зокрема, компанія "Френклін Темплтон" – світовий лідер у даному бізнесі і найбільший держатель цінних паперів України. Одним із керівників цієї компанії є Ніколас Брейді, колишній міністр фінансів США, який свого часу займався реструктуризацією боргів латиноамериканських країн. З його ім'ям пов'язують появу цінних паперів, прив'язаних до економічних показників держав, – знаменитих "бондів Брейді". Це були прототипи тих інструментів, які сьогодні закладені в угоді між Україною та її кредиторами.

Загалом комітет кредиторів представляв держателів близько 9 мільярдів українських боргів.

- У чому суть домовленості, досягнутої з комітетом?

- Сторони зійшлися на тому, що кредитори погоджуються списати Україну 20 відсотків нинішнього боргу.

Додатковим бонусом є те, що наша країна отримала пільговий період до 2019 року, протягом якого ми взагалі не будемо виплачувати основну суму кредитів.

- Прийняття закону означає, що питання реструктуризації вирішене остаточно?

- Повинна ще відбутися остання зустріч з кредиторами, на якій буде підписано угоду про обмін старих зобов'язань на нові у відповідності з прийнятим законом. Така зустріч призначена на 14 жовтня у Великобританії. У мене немає сумнівів у тому, що голосування на ній буде позитивним. І після цього почнеться власне обмін старих паперів на нові.

- Як відбуватиметься цей обмін?

- Всі цінні папери, які є сьогодні на руках у кредиторів, обміняють на нові, які випустить уряд України. Причому за папір номіналом 1000 доларів буде видаватися нова, номіналом 800 доларів. Таким чином, борг зменшиться на 20 відсотків (або на 3,8 мільярди доларів).

- Ці цінні папери будуть однакові для всіх кредиторів?

- Так, всі вони отримають однакові папери з однаковими умовами їх погашення. Процентна ставка по них складе 7,75 відсотки річних.

- Кредитори, які уклали угоду з Україною, володіють тільки 9 мільярдами боргу з 17. Власники зобов'язань на +8 мільярдів до комітету кредиторів не входили і, відповідно, ніяких договорів з нами поки не укладали. Як тепер залагоджувати питання з ними?

- Усі ці кредитори мають право або приїхати на майбутню зустріч у Лондоні, або зустрітися з представниками українського уряду в інший час і підписати угоду про обмін старих паперів на нові на тих же умовах. Якщо ж вони вирішать наполягати на погашенні цінних паперів на тих умовах, на яких ті були випущені, тоді справа перейде в суди, які затягнуться на довгі роки.

Досвід багатьох країн показує, що, зіткнувшись з неминучим, такі кредитори зазвичай все ж підписують договір на загальних умовах. Можливо, багато хто з них приїдуть на зустріч вже 14 жовтня.

І, думаю, це буде правильне рішення. Адже їм запропонована чесна угода – списання частини боргу в обмін на компенсаційний інструмент.

- Саме на нього найбільш люто нападали критики угоди. Що він собою являє?

- Це дериватив. Тобто цінний папір, вартість якого не визначена заздалегідь, а залежить від певних умов. У даному випадку цінність деривативів, які випустить український уряд, буде прив'язана до показників розвитку економіки країни.

Відразу обмовлюся, застосування подібних інструментів не є традиційним. Нові деривативи мають певні властивості цінних паперів, що випускалися раніше, проте саме в такому вигляді вони створені вперше, спеціально для України.

- Які умови отримання грошей за цими цінними паперами?

- Основна ідея полягає в тому, що якщо українська економіка буде динамічно розвиватися і зростання ВВП країни буде перевищувати 3 відсотки на рік, то протягом деякого часу ми будемо виплачувати кредиторам частину від того зростання, яке перевищує 3 відсотки.

Причому якщо зростання складе від 3 до 4 відсотків, то виплата буде 15 відсотків від перевищення. Припустимо, зростання ВВП за рік досягло 3,5 відсотків. Значить, ми повинні будемо виплатити кредиторам 15 відсотків від 0,5 відсотка ВВП:

0,5×0,15 = 0,075 відсотки ВВП (0,00075 ВВП).

Якщо ж зростання ВВП буде понад 4 відсотків, то з частини зростання, що перевищує 4 відсотки, ми заплатимо 40 відсотків. Наприклад, зростання економіки України в якомусь році складе 4,5 відсотка. Тоді ми виплачуємо 0,15 відсотка (за відсоток від 3 до 4) і 40 відсотків від 0,5 відсотка:

0,15 + 0,4 × 0,5 = 0,35 відсотки ВВП (0,0035 ВВП).

- Протягом якого часу Україна буде погашати кредити?

- Перша виплата запланована на початок 2021 року. Її розмір буде розраховуватися на основі економічних показників 2019 року. Рік затримки потрібен для того, щоб зібрати і вивчити всі статистичні дані і точно підрахувати розмір ВВП і темп його росту.

Виплати триватимуть до 2040 року.

При цьому кредитори зовсім не обов'язково отримають гроші. Угодою передбачено, що виплати не почнуться до тих пір, поки розмір ВВП України не досягне 125,4 мільярда доларів.

- Звідки ця цифра?

- За прогнозом МВФ, такого розміру повинен досягти ВВП України у 2019 році.

- А зараз у нас який ВВП?

- Точно сказати важко, так як рік ще не закінчився. Але, за приблизною оцінкою, він дещо нижчий від 80 мільярдів доларів. Так що для того, щоб був досягнутий рівень у 125,4 мільярди доларів, потрібно, щоб ситуація в економіці докорінно змінилася і почалося бурхливе зростання. ВВП в доларовому еквіваленті повинен збільшитися на понад 50 відсотків.

В іншому випадку кредитори нічого не отримають.

- Припустимо, у 2019 році український ВВП не досяг зазначеної суми. Значить виплати почнуться пізніше. Чи означає це, що і закінчення платежів пересунеться на 2041?

- Ні. Деривативи будуть діяти тільки з 2021 по 2040 рік. Те, що за цей термін буде виплачено кредиторам, те їм і дістанеться. Якщо, наприклад, протягом усього цього часу темпи зростання ВВП будуть нижчими 3 відсотків на рік, то кредитори взагалі не отримають ні цента за всі 20 років.

Ще одна важлива умова угоди: з 2021-го по 2025 рік загальна сума виплат кредиторам не може ні за яких обставин перевищувати одного відсотка ВВП. Якщо Україна продемонструє фантастичне зростання, наприклад, 10 відсотків на рік, тоді ми повинні були б сплатити:

0,15 + 0,4 × 6 = 2,55 відсотка ВВП.

Але ми все одно заплатимо тільки 1 відсоток.

- Популісти кричать про те, що кредитори отримають за своїми боргами занадто багато. Можливо, навіть більше, ніж зараз списали.

- Зазвичай такі заяви аргументуються тим, що через війну Україна втратила, грубо кажучи, п'яту частину економіки – вона була або відірвана від країни, або знищена. І тому після закінчення активних бойових дій країна зробить різкий ривок. Насправді це не так. Економіка відновлюється дуже важко. І якби ми не отримали зараз перепочинку, завдяки якому в найближчі три роки взагалі не будемо повертати основні суми кредитів, а також списання частини боргу, нам би довелося дуже туго.

Умови ж досягнутої угоди дадуть можливість Україні протягом пільгового періоду провести необхідні реформи, які дозволять через три-чотири роки вийти на досить хороші економічні показники.

- Чи існують прогнози, скільки ж все-таки Україні доведеться заплатити за деривативами, що випускаються?

- Щоб зробити такий прогноз, потрібно враховувати різні чинники. У першу чергу, тимчасову вартість капіталу.

- Що це?

- Думаю, кожній людині зрозуміло, що вартість долара сьогодні суттєво відрізняється від його вартості в майбутньому. Зараз кредитори списують нам 3,8 мільярди доларів. Припустимо, через 20 років ми повертаємо їм точно таку ж суму. Очевидно, що через 20 років 3,8 мільярди доларів будуть мати набагато меншу цінність, ніж тепер.

І справа тут не тільки у зниженні купівельної спроможності долара в результаті інфляції в США. На сьогоднішній день долар – загальновизнаний засіб міжнародних розрахунків, який поширений в усьому світі. І в різних країнах ставлення до нього різне.

Наприклад, в Україні долар зараз сильно переоцінений, адже припливу інвестицій майже немає, і його просто не вистачає на ринку. Однак з часом, коли економіка нормально запрацює, цінність долара буде з року в рік знижуватися.

Тому не можна просто порівнювати цифри. Треба враховувати фактор дисконтування, тобто зниження вартості долара. За різними оцінками ставка дисконтування в найближчі десятиліття буде становити 8-15 відсотків на рік.

Я підрахував, скільки в цілому нам доведеться заплатити кредиторам за всі 20 років дії деривативів. Виходить, що при зростанні за цей період ВВП у середньому на 2 відсотки на рік і при ставці дисконтування у 15 відсотків (на мій погляд, це значення ближче до реального) ми заплатимо суму, еквівалентну всього 1,6 мільярди сьогоднішніх доларів. Якщо взяти ставку дисконтування нижче, 10 відсотків, то сума буде дещо вищою – 3 мільярди доларів.

- Але при 2 відсотках на рік ми ж взагалі нічого платити не повинні.

- Тут ідеться про середнє зростання за 20 років. Тобто в якісь роки воно буде вище, в якісь - нижче. В один рік буде більше 3 відсотків – щось заплатимо. В іншій менше – не платимо нічого.

Якщо середньорічне зростання за 20 років складе 4 відсотки, тоді отримаємо 4 мільярди виплат при ставці дисконтування 15 відсотків і 7,8 мільярда доларів – при 10 відсотках. Однак такий розвиток подій вкрай малоймовірний, особливо враховуючи обставини, в які потрапила Україна.

Крім того, треба пам'ятати, що зараз для того, щоб розплачуватися з боргами, Україні доводиться надзвичайно важко вишукувати гроші, відриваючи їх від найбільш нагальних потреб стрімко падаючої економіки. А виплати за деривативами будуть проводитися тільки з прибутків від процвітаючої економіки.

- Наскільки справедливі умови договору по відношенню до України? Виграли ми від його укладення чи програли?

- Я вперше у своїй практиці бачу договір, збалансований для всіх сторін. Немає чіткого переможеного і переможця. Перемогли всі.

Єгор Перелигін, начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank

Дата: 30.09.2015

Джерелоhttp://fakty.ua/

Телефон: 0 800 3000 90
Назад





Інтернет-банкінг
Фізичним особам
Юридичним особам
Відділення та банкомати
Контакти
0 800 3000 90 0 800 3000 90
0 800 3000 90 0 800 3000 90
332 0 800 3000 90
Підтримка

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у мережах України безкоштовні.

Послуга Сallback для дзвінків з мобільного.

Номер для дзвінків з мобільного в межах України для абонентів Vodafone, Київстар та lifecell.

Тарифікація згідно з тарифним планом абонента.

Послуга Сallback для дзвінків з мобільного.

Для міжнародних дзвінків та дзвінків у межах України.

Послуга Сallback для дзвінків з мобільного.

Курси застосовуються на дату фактичного списання коштів з рахунку та є наближеними до курсу банку при блокуванні необхідної суми на момент здійснення операції.
Спочатку вказана валюта карткового рахунку, далі - валюта розрахунку з платіжною системою.
Оцінка якості обслуговування

Зворотній зв'язок

Виникли запитання, пропозиції, зауваження?

Ми цінуємо співпрацю з Вами. Для того щоб поділитись своїми пропозиціями, зауваженнями, поставити запитання, будь ласка, заповніть форму зворотнього зв’язку, подану нижче або зателефонуйте до Контакт-центру ПАТ "Укрсоцбанк" за номером 0 800 5000 20 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні).









Я хочу отримувати інформацію про нові послуги Банку, акції та розіграші.

Поля є обов'язковими до заповнення