10 вересня Народний Банк Китаю знову знизив довідковий курс юаня на 0,22% до 6,3772 юаня за 1 долар США. І хоча голова Державної Ради КНР Лі Кецян запевняє, що країна буде підтримувати стабільний курс юаня на розумному рівні, в реальності підтримка курсу обходиться Китаю надзвичайно дорого.
Про це говорять цифри. Тільки у серпні золотовалютні резерви країни скоротилися на 2,6%, а це ні багато ні мало 94 мільярди доларів. У результаті Національний Банк Китаю відмовився від прямих інтервенцій.
Хоча девальвація юаня на 4% за українськими мірками не виглядає чимось незвичайним, коливання валюти другої економіки світу має значний вплив на всю світову економіку. При цьому девальвуються також валюти низки інших країн, що розвиваються. Так, наприклад, турецька ліра з початку серпня девальвувала на солідні 8,5%. Ще більш активно дешевшають валюти країн СНД.
Згідно з даними інформаційного агентства Bloomberg, економісти китайських державних структур вже тестують ймовірність подальшої девальвації юаня до 7 юанів за 1 долар США до кінця 2015 року і до 8 юанів до кінця 2016 року.
Таким чином, юань до кінця 2016 року може девальвувати на цілих 20%. Така девальвація юаня спровокує валютні війни по всьому світу. Україна, так чи інакше, буде змушена відповідати на виклик глобальних валютних війн. Чому? Давайте візьмемо, наприклад, Казахстан. Протягом серпня тенге, національна валюта цієї країни, девальвувала на 26% відносно американського долара. А в цей же період курс української гривні до долара США залишався відносно стабільним. Це означає, що українські товари в Казахстані протягом місяця стали на 26% дорожчі, а це неминуче негативним чином відобразиться на експорті товарів з України. Зокрема, місцеві споживачі можуть просто відмовитися від української продукції, що різко подорожчала, і перейти на більш дешеві товари. А Казахстан є для нас найважливішим ринком збуту в регіоні СНД після Росії та Білорусі. Торік обсяг українського експорту в Казахстан склав 1,1 мільярдів доларів США.
Девальвація юаня може негативно вплинути і на українських металургів. Китайські металургійні компанії активно освоюють традиційні українські ринки збуту в Європі і на Близькому Сході. За даними Eurofer, частка Китаю в загальному імпорті прокату в ЄС вже досягла 30% у першому кварталі 2015 року. Подальша девальвація юаня може тільки допомогти китайським компаніям зміцнитися на цьому ринку, адже вони зможуть пропонувати свою продукцію за більш дешевими цінами.
І ще одне наостанок. Минулого тижня Україну сколихнула новина про прогнозований курс 24,1 гривень за американський долар, що був закладений у проект держбюджету на 2016 рік. На мою думку, такий курс є цілком адекватною відповіддю на ризики глобальних валютних війн у 2016 році. Помірна девальвація (без таких божевільних стрибків, які ми спостерігали в лютому минулого року) може підтримати український експорт і збільшити бюджетні доходи в наступному році.
Андрій Приходько, аналітик UniCredit Bank
Дата: 15.09.2015
Джерело: finance.liga.net
